Пам'ятаймо, що наших дідів-прадідів присилували до християнства мечем і вогнем, а наших сучасників – спонукає лише незнання власної історії та релігії, що всіма правдами й неправдами приховується від народу. Передмова – Сучасні церковники замовчують той факт, що християнська релігія запроваджувалась на Україні насильницьким шляхом, до того ж не царями чи князями Русі, а варягом Аскольдом... |
П Е Р Е Д М О В А Сучасні церковники замовчують той факт, що християнська релігія запроваджувалась на Україні насильницьким шляхом, до того ж не царями чи князями Русі, а варягом Аскольдом, який захопив Київський престол та проголосив себе каганом, на кшталт Хозарського каганату – оплоту Іудаїзму у Східній Європі. "Титул кагана, прийнятий Аскольдом, прирівнювався до імператорського", – коментує М. Брайчевський у книзі "Утвердження Християнства на Русі" і надає наступні пояснення до усунення Аскольда новгородським князем Олегом: "Не підлягає сумніву, що Аскольд став жертвою не лише зовнішньої військової авантюри. Олег, безумовно, мав підтримку на Русі серед місцевої сили, опозиційної київському каганату" (МБ Згідно цієї легенди всі люди на Землі повинні бути жидами. Маються на увазі всі люди без винятку. Геть-геть усі! – починаючи з ескімосів Гренландії на півночі, китайців та японців на Далекому Сході, далі – бушмени Австралії, негри Африки, і так далі аж до аборигенів Вогненної Землі у Південній Америці, – всі вони буцімто нащадки біблійних жидів: Адама та Ноя. Більш безглуздої вигадки годі й сподіватись. В ці побрехеньки не повірить жоден школяр молодших класів, а християни вірять. Принаймні їх спонукає до цього християнська релігія. Адже визнання Вітхого завіту, як священного писання, накладає обов’язок на всіх християн визнавати цей сміховинний та абсурдний факт як неспростовну істину. Безперечно, всі усвідомлюють, що це не так, але наскільки не так – навіть уявити собі не можуть. {Згадані назви іудейського народу (російськомовне - євреї чи українське - жиди) мають відношення до часів минулої доби та перших тисячоліть н.д.,а не до сучасних представників іудейської нації (прим. автора)}.
с.91). Про це каже й В.Татищев: "І може не хотясчіе кієвляне креститеся, Олега на те призвали" (ТВ с.300).
Питання так званого хрищення Русі настільки животрепетне, що Ф.Фортинський у 1888р. зробив спец. розслідування: "Результат був приголомшливий: в жодному тексті не знайшлося свідчень щодо християнізації Русі в кінці Хст. Віднайшлись лише відомості про договір Володимира Святославовича з імператором Василем ІІ про взяття шлюбу з принцесою Ганною.., але жодного натяку на хрищення Володимира і його держави" (МБ с.42).
Насьогодні, в добу тотальної пропаганди тлінної іудейської релігії, всі староцерковні вигадки піднесені новітніми шахраями-проповідниками до рівня "святої правди". Та якими б улесливими голосами не оспівувались так звані "цноти Церкви Христової", що ллються водограєм з усіх джерел масової інформації, не попускаймо з уваги, що саме так і напучується сумнівна ідеологія – всіма засобами масової агітації. Але стягнемося розумом, аби збагнути, кому було вигідно за минулої доби утвердження християнства в усьому світі, зокрема й на Русі, і кому це вигідно зараз. Безперечно сьогодні набагато легше розібратися в усьому, аніж тисячу років тому, адже ми спроможні зглянути на своє минуле з рівня сучасності і простежити всі негоди, що принесла нам язичницька лже-релігія іудеїв. Адже "Християнство не можна протиставити язичництву, – пише Б. Рибаков у "Нарисах історії", – тому що це лише дві форми однієї й тієї ж первинної ідеології". Язичницькі елементи християнства достатньо описані в біблії: це ритуальне використання крові жертовних тварин та жертвоприношення людей "цілоспаленням" на вогнищі, як практикувалося донедавна під гаслом боротьби з єретиками.
Віроломні шляхи проникнення християнської релігії на Україну-Русь та скорботні наслідки для українського народу дедалі все частіше висвітлюються в наукових працях наших істориків. Це надихає на усвідомлення мотивів, за якими створювались церковні легенди, завдяки яким лицемірне християнство прикрашало своє насильницьке панування на Русі. Доречно зазначити, що Християнська Церква спотворила не тільки історію України-Русі, а навіть історію всього людства, перетворивши її на передісторію християнства.
"Такий підхід чітко визначився в працях церковних істориків і стверджувався церковними священнослужителями за всі часи аж до ХХст... Французький мислитель Жан Мелье висловився відносно цього, що правдою в цьому питанні можна вважати лише те, що “церков так визначила і постановила”... Спотворення майже всіх історичних фактів з життя народів Середземномор'я провадилось у відповідності до біблійних (жидівських) “істин”. Августин (354-430 рр.) навіть закликав переосмислити історію згідно “шести днів творіння” " (ВЕ с.8).
Таким чином, жидівську легенду про створення світу без перебільшення варто визнати жидівським обрізанням всесвітньої історії людства.
ЖИДІВСЬКА ЛЕГЕНДА
Згідно «жидівської легенди» наш всесвіт було створено у 5509 році до нашої доби. Ця дата офіційно затверджена на VІ Вселенському Соборі в Костянтинополі у 681 році. Щоправдацерковники помились відносно дати жидівського "сутворіння" світу – на декілька ТИСЯЧ років! Адже за біблією жидівське "сутворіння" світу відбулось у 3216 році до н.д.. Відтак злукавили "святі отці" на Вселенському Соборі, а пересвідчитись у цьому може кожний, розгорнувши біблію. Це легко вираховується за датами: від Адама до Ноя минає 1046 літ (ВЗ 1-книга Мойсея, 5 розділ), на час потопу Ною виповнюється 600 літ (1М 8/13), і це був останній потоп: "більш не буде потопу, щоб землю нищити" (1М 9/11); а останній потоп за свідченням древніх істориків стався у 1570 р. до н.д. за царя Девкаліона (НЦ с.268).
Як не прикро, але визнання жидівського бога Яхве (він же Егова, далі по тексту Яхве-Егова) як Всевишнього Господа Бога – винищує історичне минуле кожного народу, оскільки в цьому випадку усі буцімто постають як нащадки жидів – допотопного Адама та після-потопного Ноя.
