« ј — “ ≈ – ≈ ∆ ≈ Ќ Ќ я

    ™ реч≥ наст≥льки вагом≥, що в пор≥вн¤нн≥ з ними житт¤ людини Ц н≥що. „≥льне м≥сце серед таких найвагомих речей, що охоплюють усе людство, за вс≥х час≥в пос≥дала рел≥г≥¤.
    ѕротисто¤нн¤ рел≥г≥йних погл¤д≥в Ц найтривал≥ша форма боротьби, адже в≥роспов≥данн¤ формуЇ св≥тогл¤д нац≥њ, ¤ка вир≥зн¤Ї себе пом≥ж людськоњ сп≥льноти. “ому протиборство рел≥г≥й розум≥Їтьс¤ ¤к боротьба нац≥й за своЇ м≥сце п≥д сонцем. «нищенн¤ нац≥ональноњ рел≥г≥њ означаЇ знищенн¤ нац≥њ. „ерез це наш≥ ѕредки вс≥ма силами утримували –≥дну ¬≥ру ≥, завд¤чуючи њх самов≥дданим зусилл¤м, украњнц≥ не зникли з геопол≥тичного простору ™вропи, не згинули у всесв≥тньоњ ≥стор≥њ, не розчинились у поступ≥ христи¤нськоњ глобал≥зац≥њ, незважаючи на довготривалу осаду космопол≥т≥в. «ауважимо, що ц¤ ≥деолог≥чна боротьба триваЇ дос≥.
    —учасне протисто¤нн¤ вир≥зн¤Їтьс¤ потужними засобами впливу на громадську св≥дом≥сть, серед ¤ких –≥дна ¬≥ра губитьс¤ ¤к невиразна др≥бничка. Ќе забуваймо, що вс≥ –≥днов≥ри, перебувають в христи¤н≥зованому середовищ≥, де сама думка про недоц≥льн≥сть та пагубн≥сть христи¤нства сприймаЇтьс¤ з гн≥вний осудом.
    «астереженн¤, власне, в тому, щоби –≥днов≥рський –ух не звернув на хибну стежку, ¤кою прошли наш≥ ѕраотц≥. Ќе спод≥ваймос¤ на мирне сп≥в≥снуванн¤ –≥дноњ ¬≥ри та христи¤нства, бо це неможливо! ѕричому треба ч≥тко розр≥зн¤ти христи¤н ≥ христи¤нськ≥ орган≥зац≥њ, бо христи¤ни Ц це наш≥ сп≥вв≥тчизники, одурен≥ оманою христи¤нства, а христи¤нськ≥ орган≥зац≥њ Ц це осередки розповсюдженн¤ й зм≥цненн¤ ≥удо-христи¤нськоњ ≥деолог≥њ. “ому сп≥впрац¤ з христи¤нством, себто з христи¤нськими орган≥зац≥¤ми, приречена на поразку, адже сп≥впрац¤ базуютьс¤ на компром≥сах. јле христи¤нська рел≥г≥¤ це войовнича рел≥г≥¤, створена ≥уде¤ми, що спов≥дують ≥удањзм (себто крайню форму шов≥н≥зму, що зветьс¤ с≥он≥зм). ѕричому спов≥дують не т≥льки в ≤зраел≥, де "“ора" визнана державною рел≥г≥ю. ≤удањзм спов≥дують ус≥ чистокровн≥ жиди по усьому св≥ту, та разом з ними й б≥льш≥сть м≥шаних жид≥в, народжених в≥д шлюб≥в з представниками ≥нших народ≥в. ¬ласне дл¤ м≥шаних жид≥в ≥ була створена нова рел≥г≥¤ п≥д назвою христи¤нство, ¤к в≥днога ≥удањзму.
    Ќаверненн¤ нежид≥вських народ≥в до христи¤нства надало змогу жидам перебувати в середовищ≥ ≥нов≥рц≥в ≥ бути непом≥ченими за ознакою в≥роспов≥данн¤. “обто христи¤нство створювало (≥ зараз вс≥ма силами п≥дтримуЇ) спри¤тлив≥ умови дл¤ ≥снуванн¤ ≥удейського племен≥, розпорошеного по усьому св≥ту. ѕопри цього головного завданн¤, христи¤нство провадить в житт¤ юдейську пол≥тику с≥он≥зму, викладену у ¬≥тхому зав≥т≥ ("¬≥тхий" Ц одне з наймень ≥удейського бога; досл≥вно Ц "в≥тхий (слабкий) вдень, але сильний вноч≥", себто демон ноч≥див. '“ањнство б≥бл≥њ').
    як в≥домо, в≥тхозав≥тна мета Ц всесв≥тнЇ пануванн¤ юдењв. ѕитанн¤ не в тому Ц хочуть вони цього чи не хочуть? ÷е суто риторичне питанн¤ ≥ в жодному раз≥ воно не суттЇве. —уттЇве те, що в≥роспов≥данн¤ спонукаЇ њх до цього! ¬≥дтак вони змушен≥ надавати кошти на зд≥йсненн¤ в≥тхозав≥тноњ мети. —ебто, спов≥дуючи свою етн≥чну рел≥г≥ю, жиди по усьому св≥ту надають ф≥нансову п≥дтримку дл¤ ≥деолог≥чноњ роботи пропов≥дник≥в ус≥х мастей, що й зумовило стр≥мкий розкв≥т христи¤нства на ”крањн≥ за часи Ќезалежност≥.
    ƒо реч≥, украњнц≥-христи¤ни, в≥дв≥дуючи церкви, також надають власн≥ кошти дл¤ т≥Їњ ж мети Ц задл¤ всесв≥тнього пануванн¤ юдењв. јби хто по¤снив одуреним сп≥вв≥тчизникам, що у такий спос≥б вони сам≥ копають соб≥ могилу.
    ’ристи¤нська омана здатна задурити голову хоч кому, нав≥ть щирим патр≥отам Ц борц¤м за Ќезалежн≥сть ”крањни. ƒостатньо пригадати патр≥отичну громадську орган≥зац≥ю "ѕласт", у виток≥в ¤коњ сто¤в ≤.‘ранко, ¤к один з њњ засновк≥в.  л¤тва пластун≥в: "Ѕути в≥рним Ѕогу ≥ ”крањн≥" Ц засв≥дчуЇ нерозум≥нн¤ пагубноњ д≥њ ≥удо-жид≥вського христи¤нства. ÷е те ж саме, що складати кл¤тву р≥дн≥й матер≥ та чужому д¤дьку, ¤кий закопав живцем у землю вашого р≥дного батька та чинить наругу над вашою мат≥р'ю. –≥дна ненька обливаЇтьс¤ сл≥зьми, спод≥ваЇтьс¤ на заступництво д≥тей своњх, а д≥ти Ц геть наче в≥вц≥ безголов≥ Ц складають шану безчинству та прославл¤ють зайду-злод≥¤ на своњй земл≥.
    Ќеможливо бути в≥рним жид≥вському богу ≥ нежид≥вськ≥й ”крањн≥. “реба чимось поступитись. ≤ поступались ”крањною. «а вс≥х час≥в поступалис¤ не жид≥вським богом Ц а ”крањною! ÷е в≥домо з нашоњ ≥стор≥њ, з першого приходу на ”крањну-–усь жид≥вського бога, п≥сл¤ чого ”крањни-–ус≥ взагал≥ не стало. ¬она зникла на тис¤чу рок≥в ≥ в≥дродилась лише тепер, коли жид≥вська рел≥г≥¤, завд¤чуючи атењзму, була майже знищена на ”крањн≥ повн≥стю.
    јж ось з перших рок≥в Ќезалежност≥ ”крањни розпочинаЇтьс¤ стр≥мкий рух за в≥дродженн¤ жид≥вського христи¤нства. «нову постаЇ на ”крањн≥ жид≥вський бог. ўе й ¤к нахабно постаЇ! Ц суто по-жид≥вському настирно, з лицем≥рною невинн≥стю за скоЇн≥ злод≥¤нн¤Е ≤ що маЇмо? «нову злидн≥, безправ'¤, тотальне знедоленн¤. Ќе важко передбачити, що буде в недалекому майбутньому: ”крањни взагал≥ не стане, ¤к не стало њњ тис¤чу рок≥в тому. Ќевже ми не здатн≥ усв≥домити це? Ќапевне, що н≥. “ож треба розголошувати й по¤снювати наш≥ ≥сторичн≥ фатальн≥ помилки, щоби њх не повторити знову. ўоб ”крањна не запропала ще на тис¤чу рок≥в!
    Ќе треба спод≥ватись, що сучасна влада почне стримувати с¤гнистий поступ христи¤нства на ”крањн≥ чи п≥дтримаЇ –≥днов≥рський –ух. ¬лад≥ це не виг≥дно, до того ж будь-¤ка влада кон'юнктурна ≥ п≥дтримуЇ у сусп≥льств≥ лише т≥ погл¤ди, ¤к≥ виг≥дн≥ дл¤ нењ, в тому числ≥ рел≥г≥йн≥ уподобанн¤. –озраховувати на п≥дтримку влади варто лише тод≥, коли –≥дну ¬≥ру визнаЇ б≥льш≥сть сп≥вв≥тчизник≥в. “од≥ влада буде змушена це зробити, але н≥¤к не ран≥ше. ƒо того ж, ¤к зазначалось, владу задовольн¤Ї сучасний ≥деолог≥чний стан сусп≥льства, ≥ ц≥лком зрозум≥ло, що вона намагатиметьс¤ зберегти ≥снуючу загальногромадську ≥деолог≥ю.
    ≤снуючий стан речей задовольн¤Ї й христи¤нську рел≥г≥ю. “ож вона намагатиметьс¤ утримати своњ позиц≥њ й надал≥. ≤ у своњй нищ≥вн≥й д≥¤льност≥, спр¤мован≥й на знедоленн¤ украњнц≥в, христи¤нство небезп≥дставно розраховуЇ на п≥дтримку влади, бо њхн≥ прагненн¤ сп≥впадають.
    ѕоваленн¤ цього нищ≥вного ≥деолог≥чного союзу Ц це активна просв≥тницька д≥¤льн≥сть. јле вона вимагаЇ не т≥льки Їднанн¤ зусиль –≥днов≥рського –уху, але й ф≥нансових затрат. —тосовно Їднанн¤ –≥днов≥р≥в Ц ще треба вчитис¤ й вчитис¤, щоби власн≥ амб≥ц≥њ кер≥вник≥в √ромад не перевищували загальнонац≥ональн≥ завданн¤, а щодо ф≥нансовоњ спроможност≥ –≥дноњ ¬≥ри шкода й слова. ¬она не здатна р≥вн¤тис¤ з христи¤нством, бо христи¤нство за тис¤чол≥тт¤ награбувало ст≥льки кошт≥в, що нав≥ть важко у¤вити.  р≥м того не забуваймо, що христи¤нство Ц рел≥г≥¤ м≥шаних жид≥в, ¤ких розплодилос¤ по св≥ту незл≥ченно. ≤ вс≥ вони, збагатившись за жид≥вською вдачею визиску, позичок та здирництва, ревно п≥дтримують христи¤нську рел≥г≥ю ¤к р≥дну мат≥р-годувальницю. ƒостатньо згл¤нути, ск≥льки нових церков розбудовано за роки Ќезалежност≥, щоб усв≥домити Ц ск≥льки надано кошт≥в дл¤ цього. ѕоб≥жно усв≥домлюймо, що не розбудовано жодного храму –≥дноњ ¬≥ри!?..
    –озбудова храму –≥дноњ ¬≥ри Ц найголовне завданн¤ –≥днов≥рського –уху. ” цьому питанн≥ варто розраховувати на п≥дтримку сп≥вв≥тчизник≥в та д≥аспор, але не христи¤нських орган≥зац≥й. як зазначалось, сп≥впрац¤ з христи¤нськими орган≥зац≥¤ми базуЇтьс¤ лише на основ≥ компром≥су. јле не забуваймо, що у такий спос≥б христи¤нська рел≥г≥¤ свого часу здолала –≥дну ¬≥ру, а зараз вс≥ма правдами й неправдами убезпечуЇ своЇ ≥снуванн¤. ¬≥дтак, христи¤нська орган≥зац≥¤, надаючи будь-¤ке спри¤нн¤ √ромад≥ –≥дноњ ¬≥ри, виставл¤Ї своњ умови, ¤к≥ врешт≥ звод¤ть нан≥вець роботу √ромади. як наприклад, наданн¤ прим≥щенн¤ дл¤ проведенн¤ збор≥в, богослужби, тощо за умови толерантного ставленн¤ до христи¤нськоњ рел≥г≥њ. «давалос¤ б н≥чого особливо не вимагаЇтьс¤, проте √ромада за такоњ умови приречена на вимиранн¤, адже к≥льк≥сний склад √ромади може зб≥льшуватись лише за рахунок зменшенн¤ христи¤нського загалу.
    ѕравда така: Ц ≥снуючий стан ≥деолог≥чного впливу христи¤нства на громадськ≥сть ц≥лком задовольн¤Ї ол≥гарх≥чну владу. ѕол≥тика сучасноњ влади дуже проста: "¬и соб≥ там "у низах" утворюйте ус≥л¤к≥ громади, збирайтес¤, гомон≥ть Ц але не ч≥пайте христи¤нську рел≥г≥ю. јдже вона поневолюЇ нац≥ональну св≥дом≥сть украњнц≥в та приборкуЇ дух народного спротиву свавол≥ ол≥гарх≥в, тому христи¤нська рел≥г≥¤ повинна процв≥тати та ширитись по ”крањн≥ з належними прив≥ле¤ми". ќсь така ≥деолог≥чна концепц≥¤ сучасноњ влади. ≤ ¤кщо вона задовольн¤Ї –≥днов≥р≥в, то це шл¤х в н≥куди. ѕод≥бний стан речей означаЇ добров≥льне приреченн¤ на забутт¤.
    Ќевизначен≥сть к≥нцевоњ мети –≥днов≥рського –уху та неозначен≥сть шл¤ху дос¤гненн¤ т≥Їњ мети зумовлюЇ несприйн¤тт¤ –≥дноњ ¬≥ри широкими верствами. ¬оно й зрозум≥ло: нав≥що украњнцю-христи¤нину зр≥катис¤ тис¤чол≥тньоњ традиц≥њ, ¤кщо все залишитьс¤ без зм≥н. —ебто, багат≥ будуть багат≥ти, а б≥дн≥ Ц б≥дн≥ти, зг≥дно ≥снуючого стану речей. ” такому раз≥ зм≥на рел≥г≥њ означаЇ лише перерозпод≥л повноважень ≥ вигл¤даЇ на кшталт боротьби ол≥гарх≥чний клан≥в за перерозпод≥л прибутку. „и може пров≥дники –≥дна ¬≥ра саме цього й бажають?..
    ЌемаЇ мови про те, щоби руйнувати христи¤нськ≥ церкви; мова йде про те, щоби зруйнувати рабську св≥дом≥сть сп≥вв≥тчизник≥в, допомогти њм осмислити себе не рабами жид≥вського бога Ц а онуками –≥дного Ѕагатопро¤вного Ѕога, чиЇ уособленн¤ ¤скраво виражене в назвах та обр¤дах украњнських св¤тах. ѕроте вплив на св≥дом≥сть людини н≥коли не визначавс¤ наукою, але визначавс¤ мистецтвом. —аме мистецтво утримуЇ й п≥дсв≥домо в≥дроджуЇ нац≥ональн≥ предк≥вськ≥ св¤тощ≥, затьмарен≥ христи¤нською оманою.
    “реба визнати, що христи¤нство своЇчасно поц≥нувало вплив мистецтва на людську св≥дом≥сть. ÷е могутн¤ збро¤ ≥ не рахуватис¤ з цим не можна. јдже на мистецьк≥й нив≥ п≥д пильним нагл¤дом ÷еркви ≤.’риста зросло й помножилось тис¤чол≥тнЇ напрацюванн¤ найвидатних митц≥в, ¤к≥ попри власноњ вол≥ осп≥вували лише т≥ св¤тощ≥, ¤к≥ дозвол¤ла христи¤нська церква ≥ ¤к≥ звеличують њњ досьогодн≥. ”сесв≥тньо визнан≥ поети, художники, композитори, арх≥тектори створили сучасний антураж кафедральних собор≥в, церков ≥ ус≥Їњ на¤вноњ нин≥ церковноњ служби. —аме завд¤ки мистецтву зум≥ла звеличитись убога рел≥г≥йна секта юдењв-христи¤н, що справл¤Ї зараз величезне враженн¤ на кожне п≥дростаюче покол≥нн¤ новонавернених в≥руючих.
    ƒл¤ ¬≥дродженн¤ –≥дноњ ¬≥ри мають бути використан≥ мистецьк≥ засоби впливу на людську св≥дом≥сть, ≥ вони мус¤ть бути високого гатунку. ѕом≥ж ≥нших про¤в≥в мистецтва почесне м≥сце займало художнЇ слово. јле його ц≥нн≥сть вподовж тривалого часу ц≥леспр¤мовано й посл≥довно принижувалась на ”крањн≥ до р≥вн¤ абищиц≥. „ого вартий висл≥в одного з молодих лауреат≥в л≥тератор≥в у часопису " нижник" (23-2003р.): "Ћ≥тература не Ї чимось б≥льшим за спорт чи прогноз погоди". ” такий спос≥б зводитьс¤ нан≥вець наймогутн≥ша збро¤ украњнського народу та й ус≥х народ≥в св≥ту проти знедоленн¤. ѕоказово, що саме таким л≥тераторам ≥ присуджуютьс¤ державн≥ прем≥њ.
    ≤стор≥¤ св≥дчить, що найдосконалим засобом впливу на громадськ≥сть було друковане слово. јле не сл≥д переб≥льшувати значенн¤ наукових твор≥в про украњнську минувшину. „есть ≥ хвала науковц¤м, за њхню подвижницьку працю, без ¤коњ немаЇ п≥дгрунт¤ дл¤ в≥дродженн¤ нац≥ональних св¤тинь. јле в поваленн≥ режиму ”крањножер≥в треба робити ставку на простих людей, а не на науковц≥в. Ѕо науковц≥ Ц люди залежн≥ й перебувають п≥д зверхн≥стю ур¤довц≥в.  р≥м того, науков≥ прац≥ н≥хто, кр≥м науковц≥в, не читаЇ. ѕогл¤ньмо правд≥ в оч≥: прост≥ люди н≥коли не читали наукових праць ≥ не будуть читати, але не тому, що дурн≥ й нездатн≥ усв≥домити науков≥ виклади, а тому, що добре розум≥ють - кожен заробл¤Ї на житт¤ ¤к може. ≤накше кажучи, науков≥ твори пишутьс¤ дл¤ зароб≥тку Ц дл¤ захисту дисертац≥й тощо, тобто дл¤ покращанн¤ добробуту того ж таки науковц¤.
    ¬≥дношенн¤ людей до наукових виклад≥в добре просл≥джуЇтьс¤ на приклад≥ т≥Їњ ж таки юдейськоњ б≥бл≥њ: майже н≥хто з перес≥чних христи¤н њњ не читав та й не збираЇтьс¤ читати. ¬с≥х задовольн¤ють художн≥ виклади б≥бл≥йного зм≥сту талановитими аг≥таторами Ц христи¤нськими пропов≥дниками. ÷е засв≥дчуЇ, що науков≥ твори призначен≥ дл¤ розумового сприйн¤тт¤, а художн≥ Ц дл¤ душ≥. “ому Їдина можлив≥сть в≥дродженн¤ велич≥ ”крањни Ц р≥дноњ ≥стор≥њ, рел≥г≥њ, культури Ц це художн≥ твори, ¤к≥ людина сприймаЇ не розумом Ц а серцем.
    ’удожнЇ слово Ц ратна збро¤! —аме вона здатна об'Їднати украњнц≥в та й ус≥х слав'¤н навколо споконв≥чних св¤тинь, надихнути до розбудови новоњ держави, омр≥¤ноњ тис¤чами покол≥нь.
    Ќе змарнуймо спод≥вань наших ѕраотц≥в! Ќе згаймо час, наданий Ѕожим помислом дл¤ в≥дродженн¤ св¤щенного спадку ѕредк≥в наших!

ќновлено 16.07.06. ƒан Ѕерест (17.11.05.)




Используются технологии uCoz