Виникнення християнських сект розпочалося відразу після виникнення християнства і засуджувалося офіційною церквою як єресі. Найбільшого розмаху сектантство досягло в часи оприлюднення жидівської біблії – її перекладу на німецьку мову Мартіном Лютером (1483-1546), котрий створив реформістський рух у християнській релігії під назвою "Протестантство" (або "Лютеранство").
    В першій половині ХVІ століття реформаційний рух почав швидко розповсюджуватись за межами Німеччини. Лютеранство утвердилось в Австралії, в скандинавських державах та в Прибалтиці. Окремі лютеранські общини з'явилися в Польщі, Угорщині, Франції.
    Як і саме християнство, усі християнські сети створювались з єдиною метою – збагачення засновників того чи іншого релігійного угрупування. Всі секти без винятку, як і християнство (створене жидами для досягнення своїх меркантильних цілей), основані на брехні, сповідують брехню і привчають людей закривати очі на правду. Через це з упевненістю можна сказати, що просвітницька діяльність серед населення, яка викриває сутність християнства і християнського сектантства, – священний обов'язок кожною освіченою людини. Кожен не жидівський народ має усвідомити одну важливу істину, якою керуємося ми, слав’яни, а саме: якщо ми за себе не подбаємо – ніхто за нас не подбає!

ЛЮТЕРАНСТВО

    Найбільш потужною течією протестантства є лютеранство, засноване Мартином Лютером у ХVІ столітті в Німеччині. На сьогодні лютеранські церкви існують в багатьох державах світу. В Європі вони найбільш вагомі в скандинавських державах – Ісландії, Данії, Швеції, Норвегії, а також у Фінляндії та Німеччині. Багато лютеранських церков у Північній Америці, а в Південній – позиції лютеран слабші. Найбільша лютеранська церков знаходиться в Бразилії. Щодо Азії – то тут лютеран обмаль, чого не скажеш про Африку, де лютеранські церкви існують в Ефіопії, Судані, Камеруні, Ліберії, тощо.
    Головним документом лютеранства є “Аугсбургське віросповідання” і “Апологія”, що були написані Лютером та іншими видатними проповідниками протестантства – Меланхтоном. Центральним постулатом лютеранського віровчення є вчення про виправдання вірою. Відношення церкви до світу характеризує вчення Лютера про два царства. Лютер чітко розділив дві сфери: релігійне і громадське життя. Сутність першої становить віра, християнська проповідь, діяльність церкви; другої – мирська діяльність, громадянська мораль, держава й розум.