«аклик  до  патр≥от≥в  ”крањни

    Ќевже нас не турбуЇ майбутнЇ ”крањни!?.. Ќевже нам байдуже, хто буде волод≥ти землею наших праотц≥в!?.. Ќевже н≥кого не ц≥кавить Ц чому поширюЇтьс¤ бездуховн≥сть ≥ виродженн¤ украњнськоњ нац≥њ незважаючи на те, що христи¤нська рел≥г≥¤ розгорнула активну д≥¤льн≥сть за часи Ќезалежност≥ ”крањни ≥ дос¤гла небачених усп≥х≥в?..
    Ѕудьмо св≥дом≥, що сьогодн≥ на ”крањн≥ побутуЇ патр≥отизм вчорашнього дн¤. …ого спов≥дують ус≥ громадсько-пол≥тичн≥ орган≥зац≥њ й об'Їднанн¤, що пишно ≥менуютьс¤ Ђпатр≥отичнимиї. ÷ей учорашн≥й патр≥отизм попул¤ризують ус≥ засоби мас-мед≥а та ус≥ видавництва без виключенн¤, у тому числ≥ й так зван≥ Ђпатр≥отичн≥ї.
    √ромадськ≥ д≥¤ч≥, уповаючи на свободу слова, декларують з високих трибун так зван≥ нац≥ональн≥ ≥дењ, котр≥ застар≥ли щонайменше на п≥встол≥тт¤, а то й на дес¤тки стол≥ть. Ќа цьому лже-патр≥оти будують св≥й ≥м≥дж Ђборц≥вї за нац≥ональне в≥дродженн¤ ”крањни, а насправд≥ утримують Ѕатьк≥вщину в лабетах знедоленн¤, не даючи можливост≥ пробитис¤ до людей ≥стинно патр≥отичному слову.
    ѕод≥бна тактика не нова. «а вс≥х час≥в антинародна влада та ненажерлива череда ур¤дових прихвосн≥в у таких спос≥б душила поодинок≥ голоси щирих патр≥от≥в ”крањни. ј ¤кщо хтось гадаЇ, що бодай колись були вшанован≥ патр≥оти на ”крањн≥, Ц помил¤Їтесь. ¬шановувались блюдолизи, парт≥йн≥ прихвосн≥, холуњ та прислужники влади. ўе маЇмо зрозум≥ти, що патр≥от ≥ громадський д≥¤ч Ц пон¤тт¤ несум≥сн≥. јдже громадський д≥¤ч Ц це рупор чинноњ влади, ¤ка н≥коли не була патр≥отичною на ”крањн≥. “ому й занедбуЇтьс¤ щире патр≥отичне слово, здатне надихнути украњнську нац≥ю до розбудови ≥стинно демократичноњ держави.
    ™днаймос¤, братт¤, навколо св¤тоњ справи Ц в≥дродженн¤ ѕравди про нашу ≥стор≥ю, культуру, рел≥г≥њ. –озповсюдженн¤ правдивих знань про нашу минувшину спри¤тиме вихованню нового покол≥нн¤ св≥домих украњнц≥в, не заангажованих чужинською ≥деолог≥Їю.
    Ќа жаль, до сьогодн≥ на ”крањн≥ поширен≥ не притаманн≥ украњнц¤м пол≥тичн≥ та рел≥г≥йн≥ концепц≥њ, ¤к≥ насаджують закорен≥л≥ украњножери Ц Ђвовки в овеч≥й шкур≥ї. ѕрикрившись красномовними гаслами, вони св≥домо чи несв≥домо примножують знедоленн¤ та спри¤ють виродженню украњнськоњ нац≥њ. ¬≥дтак, представники чужинських пол≥тичних ≥ рел≥г≥йних конфес≥й мають розгл¤датис¤ ¤к ≥нтервенти, що насаджують чужинську ≥деолог≥ю в украњнському сусп≥льств≥.
    —учасна Ђдемократ≥¤ї, ¤ку проголошують брехлив≥ пол≥тикани, н≥коли не була ≥стинноњ демократ≥Їю. Ѕо там, де починаЇтьс¤ под≥л сусп≥льство на б≥дних ≥ багатих, там Ц к≥нець демократ≥њ. —учасна Ђдемократ≥Їюї Ц це беззаконн¤, казнокрадство, розкраданн¤ нац≥ональних багатств, грабунок ≥ одуренн¤ широких верств ус≥ма по-л≥тичними силами без виключенн¤. “ож не дивуймос¤, що дос≥ не прит¤гнутий до в≥дпов≥дальност≥ жоден ол≥гарх, не с≥в за грати жоден м≥льйонер, що надбав своњ статки безчесним шл¤хом. ћало того, скоробагатьки купують соб≥ м≥сц¤ у вищих органах влади, та ще й встановлюють грошовий ценз (п≥вм≥льйона) на парламент-ських ≥ президентських виборах, щоби чесн≥ люди не спромоглис¤ пробитис¤ до влади взагал≥. Ќевже маЇмо мовчки дивитис¤, ¤к украњножери роздеруть ”крањну на шматки ≥ привласн¤ть все, що споконв≥к належало украњнському народу.
    √оловна теза сучасного украњнського нац≥онально-визвольного руху Ц це р≥дна ≥стор≥¤, р≥дна культура, р≥дна рел≥г≥¤. Ѕудь-¤к≥ в≥дхиленн¤ в≥д ц≥Їњ стратег≥чноњ мети (на зразок компром≥су) мають бути визнан≥ провокац≥йними ≥ в≥дкинут≥ без вагань ¤к злочин≥ про¤ви антинац≥онального спр¤муванн¤. Ћише у такий спос≥б можливо дос¤гти очищенн¤ нац≥ональноњ ≥деолог≥њ в≥д чужинських нашарувань.
    «гадаЇмо попередн≥ помилки борц≥в за Ќезалежн≥сть ”крањни. √ромадсько-пол≥тична орган≥зац≥¤ Ђѕластї, що займалас¤ вихованн¤м патр≥отичноњ молод≥, проголошувала прис¤гу ЂЅути в≥рним Ѕогу ≥ ”крањн≥ї. ¬ б≥льш повному виклад≥ це означаЇ Ц ЂЅути в≥рним жид≥вському Ѕогу ≥ нежид≥вськ≥й ”крањн≥ї. јле х≥ба таке можливе?..
    «гадаЇмо проголошену мету ќ”Ќ (ќб'Їднанн¤ ”крањнських Ќац≥онал≥ст≥в) Ц Ђ¬елика —амост≥йна —оборна ”крањнська ƒержаваї. ≤ це попри визнаноњ умови Ђ¬≥дд≥ленн¤ церкви в≥д державиї за постановою  онгресу ”крањнських Ќац≥онал≥ст≥в 1929р. ѕричому у т≥й же постанов≥ зазначаЇтьс¤: Ђ¬лада сп≥впрацюватиме з церквою у справах духовного вихованн¤ населенн¤ на п≥дставах христи¤н≥змуї. “обто й надал≥ виховувати рабську психолог≥ю в украњнському сусп≥льств≥Е
    «гадаЇмо нещодавн≥й ≤V ¬сесв≥тн≥й форум украњнц≥в, що розпочавс¤ молитвою до жид≥вського бога?! ўо це Ц невил≥ковна хвороба чи хвороблива полуда на очах украњнськоњ нац≥њ?.. Ќ≥, це правл¤ть свою ≥деолог≥ю христи¤ни Ц вовки в овеч≥й шкур≥ Ц у повн≥й в≥дпов≥дност≥ до свого призначенн¤: надати можлив≥сть украњножерам розкошувати на земл¤х наших праотц≥в та знедолювати украњнську нац≥ю за традиц≥Їю минулих час≥в.
    ѕоодинок≥ борц≥ повставали ≥ повстають проти юдо-христи¤нського поневоленн¤ та антинародноњ партократ≥њ, що несуть знедоленн¤ украњнськ≥й нац≥њ, а ус≥ дивл¤тьс¤ з осторонь Ц ¤к воно буде... Ќ≥чого нового не побачите, панове. Ѕуде те, що й було: саме так йдуть в непамТ¤ть доленосн≥ справи щирих патр≥от≥в ”крањни, чињ ≥мена через сотню л≥т в≥днайдуть Ђвд¤чн≥ нащадкиї в п≥двалинах б≥бл≥отечних арх≥в≥в та розпов≥датимуть зболеними голосами, мовл¤в, жаль-жаль, не прислухались, не почули, не поц≥нували вчасно. —аме так розпов≥дають про своњ знах≥дки сучасн≥ Ђрад≥о-теле-патр≥отиї, що захищають науков≥ дисертац≥њ та здобувають соб≥ званн¤ на кривав≥й ≥стор≥њ ”крањни. ≤ саме так т≥ знах≥дки були свого часу занедбан≥ њхн≥ми вченими попередниками.
    ƒостатньо згадати ћиколу ’вильового, котрий у кв≥тн≥ 1925 року насм≥ливс¤ висловити власн≥ погл¤ди, що суперечили ≥деолог≥њ тод≥шньоњ влади. …ого слова: Ђукрањнськ≥й л≥тератур≥ треба ор≥Їнтуватис¤ не на ћоскву Ц центр всесоюзного м≥щанстваї, стали фатальними не лише дл¤ нього, але й дл¤ украњнськоњ л≥тератури. ”с≥ украњнськ≥ л≥тературн≥ орган≥зац≥њ припинили ≥снуванн¤ на початку 30-х рок≥в. ѕричому жодна з цих орган≥зац≥й не була заборонена, бо рад¤нська влада не вдавалась до Ђнедемократичних д≥йї: вс≥ орган≥зац≥њ припинили ≥снуванн¤ через те, що њх найактивн≥ш≥ члени Ђви¤вились контрреволюц≥онерами, ¤к≥ мались бути знищен≥ заради св≥тлого майбутнього крањниї.
    ќтак коњлись ≥ ко¤тьс¤ на велелюдному мовчанн≥ ганебн≥ д≥ла Ц злод≥њ правл¤ть св≥том, прикрившись владними повноваженн¤ми, а вс≥ мовчки дивл¤тьс¤. —аме так пропадала ”крањна за вс≥х час≥в! «а вс≥х попередн≥х продажних правител≥в! ≤ саме так вона гине зараз за лукавими керманичами украњнськоњ нац≥њ!
    «ауважимо, що антинац≥ональна пол≥тика продовжуЇтьс¤ сучасними правител¤ми Ќезалежноњ ”крањни заради того самого Ђсв≥тлого майбутньогої, котре вони соб≥ у¤вл¤ють. ѕустивши виданн¤ украњнськоњ книжки на поталу, антинародн≥ президенти у куп≥ з антинародною владою провад¤ть широкомасштабну акц≥ю Ц звиродн≥нн¤ нац≥ональноњ св≥домост≥ украњнц≥в. ”крањнська книжка у масовому виданн≥ стала цин≥чним перекладом ус≥л¤ко л≥тературного непотребу на украњнську мову. ≤ охочих нажитис¤ на под≥бних виданн¤х стаЇ все б≥льше: це кињвський жид≥вський Ђ«елений песї, льв≥вська жид≥вська Ђѕ≥рам≥даї та незл≥чена низка христи¤н≥зованих видавництв, котр≥ во≥стину не в≥дають, що твор¤ть.
    —учасна державна пол≥тика Ц розкраданн¤ нац≥ональних надбань Ц спр¤мована на одурманенн¤ св≥домост≥ громад¤н жагою наживи, щоби ус¤ сановна Ђлже-ел≥таї казнокрад≥в, не вигл¤дала злод≥¤ми в очах широкоњ верстви. јле зам≥сть того, щоби казати вголос про вади сучасного сусп≥льства, украњнська л≥тература ¤к слухн¤на мар≥онетка п≥дсп≥вуЇ чинн≥й влад≥ та знай соб≥ тиражуЇ розважальне одноразове чтиво, котре робить нас не мудр≥шими, а навпаки Ц дурн≥шими день на день. “а й д≥йсно: дурн¤ми легше керувати та й легше об≥брати њх до нитки, ще й так, щоби вони при цьому рад≥ли. —аме таке безголове стадо потр≥бне сучасн≥й злочинн≥й влад≥. —аме так≥ безголов≥ украњнц≥ й обирають казнокрад≥в ≥ злод≥њв до вищих орган≥в державноњ влади зам≥сть того, щоби голосувати на виборах проти вс≥х.
    “ож ст¤гн≥тьс¤ розумом до усв≥домленн¤ значущост≥ художнього слова дл¤ в≥дродженн¤ величного духу украњнськоњ нац≥њ задл¤ спас≥нн¤ ”крањни. Ќе варто когось переконувати в ц≥нност≥ художн≥х твор≥в, але варто сказати, що на сьогодн≥ немаЇ кращоњ зброњ на ”крањн≥ проти украњножер≥в, що наточують юдо-христи¤нське засилл¤.
    ¬≥дтак, хто прагне залишити нащадкам здобутки наших пращур≥в, хто усв≥домлюЇ в≥дпов≥дальн≥сть перед прийдешн≥ми покол≥нн¤ми за збереженн¤ нашоњ р≥дноњ рел≥г≥њ, ≥стор≥њ, культури, Ц спри¤йте виданню патр≥отичних твор≥в та њх розповсюдженню по ”крањн≥.
    Ќе заради себе потурбуймос¤ Ц заради в≥дродженн¤ г≥дност≥ украњнськоњ нац≥њ та патр≥отичного вихованн¤ молод≥.
    Ќе сл≥д переб≥льшувати значенн¤ наукових публ≥кац≥й, адже прост≥ люди њх не читають, Ц але не тому, що дурн≥, а тому, що розум≥ють: кожен заробл¤Ї на житт¤ ¤к може. јдже дл¤ науковц¤ кожна публ≥кац≥¤ зараховуЇтьс¤ до здобутт¤ наукового званн¤, чого не скажеш про художн≥й тв≥р, котрий сприймаЇтьс¤ не розумом Ц а серцем. ≤ншими словами, науков≥ твори пишутьс¤ дл¤ зароб≥тку, а художн≥ Ц дл¤ душ≥. “ому т≥льки художн≥й патр≥отичний тв≥р здатний закликати широк≥ верстви до Їднанн¤ довкола предк≥вських св¤тинь Ц –≥дноњ ¬≥ри, ≤стор≥њ,  ультури.
    Ќе варто розпорошувати громадську увагу на другор¤дн≥ питанн¤ зам≥сть того, щоби усунути першопричину всенародного лиха; сл≥д боротис¤ не з його численними насл≥дками, а першоджерелом Ц рабським поклон≥нн¤м чужому богу, що наточуЇ чужинську ≥деолог≥ю. Ќе забуваймо, що свого часу христи¤нство довело ”крањну-–усь до повного занепаду, так що ”крањни-–ус≥ взагал≥ не стало. Ќе треба т≥шитись думкою, що ”крањна завжди була, Ц вона була лише в у¤в≥ украњнц≥в, а у всесв≥тн≥й ≥стор≥ограф≥њ ”крањна-–усь зникла п≥сл¤ ЅатиЇвого нашест¤ майже на тис¤чу рок≥в.
     олишн¤ наймогутн≥ша держава ™вропи ≥снувала лише у вигл¤д≥ складовоњ частини того чи ≥ншоњ державного обТЇднанн¤. ѕоказово, що й христи¤нська церква кинула ”крањну-–усь напризвол¤ще ≥ зрадницьки переб≥гла до ћосков≥њ. јж тепер, коли ”крањна нарешт≥ здобула Ќезалежн≥сть ≥ стала усесв≥тньо визнаною державою, на њњ теренах з небаченою силою розгорнула д≥¤льн≥сть христи¤нська церква, ¤к продажна мар≥онетка юдо-христи¤нськоњ ≥деолог≥њ. ѕогл¤ньмо на власне минуле, щоби усв≥домити призначенн¤ христи¤нськоњ рел≥г≥њ. Ќевже бажаЇмо запропасти ще на тис¤чу рок≥в?!
    ’≥ба не розум≥Їмо, що д≥Їтьс¤ сьогодн≥ на ”крањн≥?.. ’≥ба не усв≥домлюЇмо, чому чинна влада в≥дмовл¤Їтьс¤ визнати, що жовто-блакитний кол≥р украњнського прапора Ц це не блакитно-жовтий, ¤к нин≥?.. ’≥ба не бачимо, ¤к найвищ≥ ур¤довц≥ ”крањни взасос ц≥лують христи¤нський хрест та лобизають руки христи¤нських св¤щеник≥в?.. Ќевже не зрозум≥ло, що це означаЇ? ј це означаЇ, що жид≥вська ≥деолог≥¤ з усесв≥тнього жид≥вського розсадника п≥д назвою —Ўј йде жирувати на щедр≥ ниви ”крањни. “ож не варто робити вигл¤д, що все гаразд? “реба гнати з ”крањни жид≥вську рел≥г≥ю! ј жиди сам≥ п≥дуть сл≥дком за нею Ц туди, зв≥дки прийшли.
    «амисл≥тьс¤ над долею украњнського народу, допоки юдофоби не роздерли ”крањну вщент! якщо ви вбол≥ваЇте за те, щоби украњнська нац≥¤ не звиродн≥ла в христи¤нськ≥й глобал≥зац≥њ п≥д зверхн≥стю жид≥в, зроб≥ть св≥й патр≥отичний внесок до в≥дродженн¤ нац≥ональноњ св≥домост≥ та розбудови могутньоњ та ≥стинно незалежноњ ”крањни!
     ому, ¤к не нам, вт≥лити в житт¤ найзав≥тне прагненн¤ наших праотц≥в Ц бути в≥льними й незалежними на теренах своЇњ держави, та покласти край знедоленню украњнц≥в на —в¤щенн≥й «емл≥ наших ѕраотц≥в!

ƒан Ѕерест (24.08.2007)





Используются технологии uCoz